"Коли прилітає в будинок — час йде на секунди": як працюють рятувальники Миколаєва

Миколаїв — одне з міст, яке бомбили з першого дня повномасштабного вторгнення. Деякі його райони зрешетили до невпізнання або ж суттєво пошкодили. Попри це в місті та області щоденно на чергування виходять 225 рятувальників, які, ризикуючи собою, рятували життя українців.

Як це працювати під обстрілами, дізнавалася журналістка Новини.LIVE у миколаївських рятувальників.

"Особливий графік" виїздів

Їхню роботу не можна було назвати легкою навіть у мирний час, а зараз і поготів. Обстріли міст стали, на жаль, частиною нашого повсякденного життя. Особливо гостро це відчули мешканці Миколаєва, які знають, що у разі влучення в їхню домівку надія лише на рятувальників і на те, що вони встигнуть попри все. Речниця Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївської області Іляна Пацюк розповідає, щоб не занапащати особовий склад, рятувальники підлаштувалися під "особливий графік" виїздів.

"Раніше це було щоночі. Ми знали приблизний час, коли "прилітає". Часовими проміжками: на початку — це ранок, згодом — середина ночі, перша година ночі. Була своя закономірність, коли ворог обстрілює  Миколаїв. Так тривало, допоки росіян не вигнали за Дніпро", — згадує пані Іляна.

Згідно зі статистикою, за дев'ять місяців безбожних обстрілів Миколаєва та області пошкоджено частково або повністю 14205 цивільних об’єктів. Це приватні будинки миколаївців, лікарні та школи, промислові споруди та критична інфраструктура. Непоправні втрати — близько двох сотень людей. Через знищену енергетичну інфраструктуру, пожежі чи вибухи побутового газу досі забираються життя миколаївців. Після кожного "прильоту" рятувальники поспішали на допомогу, й іноді вдавалося з-під завалів дістати живих.

"Нещодавній випадок — рятувальна операція тривала чотири години. Ми витягали двох чоловіків — довбали стіну, ставили опори, розбирали каміння. І чується стогін — хтось під завалом ще дихає. Після операції нерідко самим рятувальникам потрібне відновлення. Ми до цього не готувалися, але налаштовуємо себе", — розповідають рятувальники.

Досвід, який не набудеш за мирного життя

Від початку війни рятувальники прилаштувалися розбирати завали, навіть коли над головою свистять ракети. Коли прилітає в житловий будинок — час іде на секунди. Адже та сама С-300 пробиває від верхніх поверхів і до самого підвалу.

"На жаль, у нас є двоє загиблих співробітників. При слідуванні на роботу водій 12 ДПРЧ, що на Вознесенщині підірвався в автомобілі на ворожій міні. Також, наша колега — начальниця відділення забезпечення 2 державного пожежно-рятувального із агону Чорна Ольга, в будівлі якої влучив боєприпас і вона загинула в своїй оселі разом з дочкою. На щастя, серед самих рятувальників втрат немає. Але є троє осіб, поранених касетними боєприпасами. Лікарі вчасно зреагували", — констатує спікерка.

Обстрілів поменшало, але небезпека не минула

Зараз новий фронт робіт на Миколаївщині — розмінування. У групах разом із професійними вибухотехніками працюють військові, нацполіція та медики. Загалом 10 розрахунків по 60 осіб з Черкаської, Кіровоградської, Одеської областей та спеціального центру швидкого реагування України. У планах Миколаївської ОВА дібрати ще 500 осіб особового складу, щоб швидше зачищати від "сюрпризів" росіян деокуповані території.

"От саме зараз тривають роботи з розмінування. Це довгий і небезпечний процес, найскладніше у Баштанському району у Снігурівці. Коли ворог покидав населений пункт, мінував усе. Десь знаходять замасковані бомби, місцеві іноді натикаються на дрони. Їх, якщо все добре, згодом використовують проти своїх власників", — підсумовує речниця ГУ ДСНС Миколаївської області Іляна Пацюк.

Нещодавно лави ДСНС у Миколаївській області поповнили новобранці. У розмінуванні участі вони не беруть, їх вчать розбирати завали. Прикро, що об’єктами для навчання зараз став кожен третій будинок.