Командир 92-ї ОМБр розповів Комарову, як ЗСУ влаштовували пастки з манекенами на Харківщині

Дмитро Комаров з воїнами ЗСУ. Фото: facebook/DmitroKomarov

У пригоді ЗСУ під час звільнення Харківщини стали як сучасні практики, так і відомі з минулого. Так, захисники за допомогою манекенів успішно влаштовували пастки для окупантів. 

Про це розповів командир 127-ї окремої бригади територіальної оборони України Роман Грищук у документальному проєкті Дмитра Комарова "Рік. Харківщина".

Як ЗСУ визволяли Харківську область

Через рік після звільнення Харківської області військові змогли розсекретити деякі подробиці операцій. Так, у інтерв'ю жірналісту Дмитру Комарову командир 92-ї окремої штурмової бригади Павло Федосенко розповів про співвідношення сил на початку вторгнення.

"За технікою вони нас переважали разів у двадцять. За особовим складом — разів у десять", — заявив він.

Сам автор проєкту вказує на те, що росіяни очікували з легкістю захопити обласний центр. 

"Вони вважали Харків своїм. Вважали легкою здобиччю. Вони "на легкому" входили в місто, не очікуючи супротиву. За сценарієм, який уявляла Росія, все мало пройти дуже швидко. Вони помилились", — зазначив Дмитро Комаров.

Своєю чергою командир 127-ї окремої бригади територіальної оборони України Роман Грищук розповів, як за допомогою військової практики минулого — приманками у вигляді манекенів, вдавалось виявляти та нищити окупантів.

"У Харкові дуже сильно застосовувався цей прийом. Були свої назви цих манекенів  у кожного підрозділу: десь Жорік, десь Ваня називався", — сказав Роман Грищук.

Дієвість такого методу підтвердив і очільник ГУР Кирило Буданов. 

"Я вам скажу, і такі трюки зараз використовуються. Більшість розвідданих вони отримували від повітряної або космічної розвідки. Зрозуміло, відрізнити, людина або манекен, досить важко", — розповів він.

Також у цьому випуску "Рік. Харківщина" подробицями про перші місяці вторгнення поділились командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександр Тарнавський, заступник Голови Національної поліції України Олександр Фацевич, начальник Харківського гарнізону Сергій Мельник, командир 92-ї Окремої штурмової бригади Павло Федосенко, начальник Управління СБУ в Харківської області Олександр Куць, начальник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгеній Жуков, Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, голова Управління патрульної поліції в Харківській області Олена Стрижак та начальник пункту управління ППО Вадим Синявський.

Що відомо про документальний проєкт "Рік. Харківщина"

Відеопроєкт складатиметься з п'яти випусків, кожен з яких охоплюватиме певний період життя Харківщини під час повномасштабного вторгнення. 29 вересня відбулася премʼєра. 

Автор і ведучий проєкту Дмитро Комаров каже, що спершу не знав, що робитиме із відзнятими кадрами бойових дій у Харкові.  
 
"У квітні 2022 року ворог підійшов впритул до Харкова. Лінія оборони тоді проходила буквально по Кільцевій дорозі, а місто постійно обстрілювалось. Тоді ми знімали і не думали ні про який фільм. Я взагалі не розумів долі цих кадрів, але дуже хотів, щоб ці жахливі сторінки нашої історії не стерлись, не викривились, а залишились як свідчення злочинів росіян проти нашого народу", — зазначив Комаров. 

Журналіст не лише отримав коментарі від командувачів та учасників подій, а й на власні очі побачив жах війни у Харківській  області.

"За Кільцевою був ворог, до нього було трохи більше кілометра. Він бачив нас, а ми бачили його. Обстріли могли початися кожної миті. 
Ці кадри увійшли в п’ятисерійний цикл "Рік. Харківщина" не тільки як свідчення злочинів росіян, але і як приклад неймовірної сили духу, єднання та сміливості українців, які вистояли і щодня продовжують чинити опір ворогу"
, — розвідає автор проєкту.

Нагадаємо, Монатік продав свою картину, і не тільки задля допомоги постраждалим від війни.