Резніков назвав шість причин, чому Міноборони України закуповувало втридорога харчі для ЗСУ

Резніков пояснив чому Міноборони закупляло харчі для ЗСУ за високими цінами
Міністр оборони України Олексій Резніков

У Міноборони вибухнув скандал — журналісти дізналися, що там проводили закупівлі харчів для ЗСУ за значно вищими цінами. Подекуди різниця у вартості була у декілька разів вищою за ті, які були доступні споживачам на ринку. Олексій Резніков відреагував на скандал та пояснив, що стало причиною "несправедливих" цін.

Про це Олексій Резніков написав у Facebook.

Олексій Резніков прокоментував скандал 

1. Демонополізація

Як заявив Олексій Резніков, першою з причин високої вартості на продукти для ЗСУ стала монополія на ринку. 

"Під час призначення на посаду міністра я взяв публічне зобов’язання  демонополізувати послуги харчування. І ми з командою це зробили ще минулої зими. 
Хоча опір був 
страшенний. Торік монополіст погрожував повністю заблокувати постачання продовольства до армії. Не вийшло.  Подолання монополії дозволило успішно організувати харчування армії, чисельність якої збільшилась у кілька разів, незважаючи на усі складнощі активної фази війни", — зазначив Резніков. 

Він додав, що наразі Міноборони України уклало контракти з вісьмома постачальниками забезпечення послуг харчування, які продемонструють нардепам. У них йдеться про те, що якби якийсь із постачальників з певних причин не може забезпечити провізією військо, то ці зобов'язання лягають на інших постачальників, що ускладнює логістику.

"Якщо постійне місце дислокації наших десантників, наприклад, у Львові чи Житомирі, або якщо 128-ма гірсько-штурмова бригада має ппд на Закарпатті, а бойові завдання наші воїни виконують на Харківщині чи на Запоріжжі  постачальник гарантує доставку продовольства скрізь, де несуть службу підрозділи певної частини. Незалежно від кількості локацій та кількості людей в них. Це  ризики, які приймає на себе бізнес, укладаючи контракт", — пояснює Резніков.

2. Міноборони не купує продукти напряму

Також Резніков зазначив, що Міноборони купує "повний пакет послуг" із забезпечення харчування. Йдеться як про повну закупівлю продуктів та їх доставку, а подекуди навіть й послуги приготування їжі. Однак, на вартість добового пайка вплинув ріст цін. 

"Цей раціон має чіткі критерії щодо калорійності та інших параметрів. Постачальники гарантують забезпечення добового раціону за певну суму. Минулого року ця сума складала 120 грн. на військовослужбовця за добу.  Цього року ми отримали пропозиції постачальників у діапазоні від 151 до 162 грн на добу.  У результаті проведення переговорів кінцева вартість послуги забезпечення харчування одного бійця на добу складає 145,8 грн. Хтось дійсно вважає, що ця сума є завищеною?  Номінально відбулося зростання вартості послуги на 21,5%. Але цей показник навіть менше рівня інфляції, яка за рік склала 26,6%. Будь-яка господиня знає, як минулого року зросли ціни на різні види продуктів і яка була динаміка", — пояснив посадовець та додав, що особливість контрактів полягає ще й у тому, що їх укладають на рік за фіксованою ціною. 

3. Як проходять платежі

Укладають контракти та фіксують обов'язки на кількох етапах. Мовляв, спочатку йде  оголошення потреб Міноборони, а потім вже надання пропозицій бізнесом, проведення зовнішньої експертизи ціни, узгодження контракту, проведення внутрішньої перевірки, підписання контракту тощо. 

"Фінальною частиною цього процесу є реєстрація підписаного контракту у Державному казначействі. Тільки після реєстрації у казначействі виникають фінансові зобов’язання і можна здійснювати платежі", — йдеться у дописі. 

4. Чому різняться ціни

Як пише Резніков, з 2016 року харчування військовослужбовців здійснюється на основі каталогу продуктів, який включає понад 400 позицій.

"Посадові особи військових частин (начпроди) на підставі раціону обирають з каталогу продукти, які повинен забезпечити постачальник. Коли народні депутати подивляться на контракти з 8 постачальниками, вони побачать, що ціни на одні й ті самі продукти  різні. Так само як відрізняються ціни у торговельних мережах, у тих же "Сільпо", "АТБ" чи "Новусі".  Просто кожен має свою спеціалізацію. Власне виробництво якоїсь групи товарів, або ексклюзивні умови з виробниками. Тому десь м'ясо дешевше, а десь  риба, овочі чи молоко", — пояснює Резніков.

Попри це, ціни на продукти аналізують спеціальні експертні установи, такі як Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. 

"Саме видання "Дзеркало тижня" через півтори доби після публікації вирізало кілька позицій зі своєї інфографіки, де містилися некоректні порівняння, по яких вже найбільший розголос. На жаль, зробило це без пояснень. Розуміння некоректності по інших позиціях також прийде. Адже порівнюються неспівставні речі.  Ціни за банку чи пляшку фасованої продукції з ціною за кілограм. Ціни за літр з ціною за кілограм. Ціни за вагу нетто з ціною за вагу брутто, та ін.", — пише Резніков. 

Окрім того, він зауважив що  2022 році у Міноборони вирішили забезпечити харчування воїнами шляхом закупівлі тижневого меню. 

5. Скандал і яйця

Резніков зауважив, що порівняння цін на курячі яйця викликало ряд суперечок. А космічну ціну у 17 гривень за яйце він нахвав "технічною помилкою". Мовляв, це не ціна, а вага. 

"У 7 постачальників ціна коливається у діапазоні між 80 грн до 90,6 грн за десяток. Порівняйте з ціною у супермаркетах зараз. Підкреслю  це стала ціна на весь 2023 рік з умовою доставки у Львів чи під Бахмут.  Лише в документі, оприлюдненому у ЗМІ, вказано аномальну ціну, яку сприйняли як 17 грн за штуку. На чому збудували теорію змови.  Насправді це  звичайна технічна помилка, яку зробив постачальник.  Яйця  єдина категорія з каталогу, яка у додатку до угоди обраховується в штуках. Постачальник вказав ціну не за штуки, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці, де все було приведено до одиниці виміру на вагу, в іншу таблицю. Відповідно до нормативів кілограм яєць  це близько двох десятків штук в залежності від гатунку (вага яйця за стандартом повинна складати від 42 г до 60 г). Ціна 170 грн за кілограм яєць – це 85 грн за десяток. Що в межах показників інших постачальників та повністю відповідає ринковій ціні", — пояснив очільник Міноборони. 

Також він додав, що помилку компанії щодо ваг та штук помітили ще торік. Такі ж помилки викрили й в інших договорах. Після цього керівника підрозділу відсторонили. Тим часом усіх контрактиків перевіряють, а технічні помилки виправлять.  Після чого документи будуть зареєстровані у Держказначействі. 

6. Як скандал може нашкодити поставкам зброї

Олексій Резніков вважає, що даний скандал має місце політичного характеру та матиме наслідки для осіб, які мають до цього стосунок.  

"Публічне вкидання інформації про начебто завищені у 2-3 рази ціни почалося ще в середині минулого тижня. Тобто не після, а до Рамштайну, саме коли тривало уточнення домовленостей. Той, хто передав один з контрактів та додатки для оприлюднення, як мінімум — вчинив службовий злочин. Цю особу буде обов’язково встановлено і притягнуто до відповідальності. Для цього підготовлено відповідні матеріали в СБУ. Зокрема, буде з’ясовано мотиви.  Оскільки жодної фактичної складової у претензіях немає, крім маніпуляцій, найочевиднішою ціллю виглядає спроба підриву довіри до Міноборони у дуже відповідальний момент. А це вже — не просто службовий злочин. Хто б не був ініціатором цього вкиду, хочу, щоб не було ілюзій. Я не дозволю заблокувати постачання продовольства до армії чи повернути монополію на ринку. Я не дозволю безпідставними звинуваченнями створити ґрунт для блокування поставок зброї", — закінчив допис Резніков.

Нагадаємо, нещодавно ЗМІ повідомляли, що Міноборони купує продукти для армії у двічі-тричі дорожче. Журналісти порівняли ціни однієї з угод із цінниками столичних магазинів.

Актуальне по темі

Благодійний фонд 'Майбутнє для України'
Children Hub

Children Hub — безпечний простір для адаптації українських дітей-переселенців у країнах ЄС

Понад тисяча дітей віком від 3 до 15 років щомісяця відвідує безкоштовні заняття у Варшаві

Допомогти розвивати CHILDREN HUB