Ситуативний союзник. Як Коломойський знайшов спільну мову з владою

Після зміни влади у 2019 році в Україну повернувся Ігор Коломойський. До того він кілька років жив то у Швейцарії, то в Ізраїлі. Приїхавши на батьківщину, власник бізнес-групи "Приват" взявся нахвалювати Володимира Зеленського і його команду. Однак подальший розвиток подій показав, що олігарх, який вважав себе чи не головним бенефіціаром перемоги Зеленського, не має якихось особливих привілеїв. Навіть навпаки - Верховна Рада ухвалила вкрай невигідний для нього банківський закон.

Втім, останнім часом складається враження, що Коломойському таки вдалося знайти спільну мову з Зе-командою. Про те, що лежить в основі союзу "женевського" олігарха і "Слуги народу" та наскільки він може бути міцним - читайте у публікації Новини.LIVE.

Як Коломойський став союзником "слуг народу"

В останніх двох президентів є свій нелюбимий олігарх. У Володимира Зеленського зараз гостра фаза протистояння з Рінатом Ахметовим. У Петра Порошенка таким олігархом був Ігор Коломойський.

За часи президентства Порошенка Коломойського позбавили контролю над "Укрнафтою", з якої він "витягував" дивіденди, володіючи лише 42 % компанії. З на 100 % державної "Укртранснафти" було звільнено його менеджмент, який незрозуміло як опинився там. Та найбільшою втратою для олігарха стала націоналізація "Приватбанку". Щоправда, сатисфакцію за відібраний банк він таки отримав, вивівши з нього близько п'яти мільярдів доларів.

Опинившись в немилості до постмайданівської влади, Коломойський поїхав з країни. Якийсь період він жив у Женеві, згодом перебрався в Ізраїль. Повернувся до України він лише після зміни президента у 2019 році. Вочевидь, сподівався "зажити по-новому".

Перші місяці після повернення, зокрема парламентські вибори, загалом пройшли благополучно для Коломойського. Його ніхто не переслідував, а кілька десятків наближених до нього людей отримали місця у Раді. Декому з них навіть пощастило опинитись в рядах "Слуги народу".

Втім, згодом "біла полоса" для Коломойського почала закінчуватись. У травні минулого року народні депутати ухвалили законопроєкт 2571-д, який забороняє повернення банків колишнім власникам. Відповідний закон поставив хрест на планах бізнесмена повернути втрачений "ПриватБанк". Далі було звільнення з "Центренерго" лояльного до "приватівців" менеджменту. А на початку цього року з фракції "Слуги народу" зі скандалом вигнали Олександра Дубінського - колишнього співробітника холдингу "1+1". Це сталося після того, як Дубінський потрапив під американські санкції.

У березні 2021 року США ввели санкції вже проти самого Коломойського. Про них особисто повідомив Держсекретар Ентоні Блінкен. За його словами, керівник "Привату" вчинив "значну корупцію на території Штатів". Олігарха підозрюють в купівлі нерухомості у Флориді та сталеливарних заводів у різних регіонах США за кошти, які він незаконно вивів з "ПриватБанку".

І хоча проблеми Коломойського в Штатах лише наростають, в Україні впродовж останніх місяців він, схоже, став почувати себе краще. Говорити про це дозволяють щонайменше кілька фактів.

Покровський і Марганецький гірничозбагачувальні комбінати, які належать бізнесмену, дивним чином оминуло нещастя у вигляді "антиахметівського" закону. Якщо для залізної руди, яку видобуває Ахметов, закон передбачає підвищення рентної ставки, то за видобуток марганцевої руди комбінати платитимуть незмінний податок.

Крім того, за інформацією "Дзеркала тижня", до кінця року акціонери планують розділити "Укрнафту" в інтересах олігарха. За даними видання, "Привату" відійдуть 60 % найрентабельніших активів компанії, які займаються видобутком нафти, а менш прибуткові, які видобувають газ, залишаться державі.

Про негласний союз, який, вочевидь, виник між владою і Коломойським, свідчить, зокрема, й інформаційна політика його медіа. На телеканалі "1+1" непросто знайти критичні сюжети про діяльність ОПУ чи Кабміну. А чого варта поведінка журналістки каналу Наталії Мосейчук, яка під час пресмарафону взялася захищати Зеленського від Юрія Бутусова…

Читайте також: Закінчився баланс. Чому "слуги народу" почали бойкотувати окремі ЗМІ

Ще один натяк на союз прослідковується у Раді. Наближена до Коломойського та Ігоря Палиці група "За майбутнє" регулярно голосує за законопроєкти "Слуги народу". За даними мережі "Опора", депутатська група підтримала 47 % ініціатив "слуг". Вищий показник (81 %) хіба що в "Довіри", яку пов'язують з Андрієм Веревським і Юрієм Косюком.

Нещодавно "За майбутнє" у повному складі голосувала за держбюджет-2022. У "СН" проєкт бюджету підтримали лише 215 депутатів, а тому голоси інших груп були дуже в нагоді. До слова, медіа олігарха не втомлюються розповідати, як "За майбутнє" підставляє плече допомоги монобільшості.

Немає сумнівів, що між Коломойським і владою настало перемир'я, яке навіть переросло у приязне ставлення. Але чи на довго?

Ситуативний союзник чи привілейований олігарх?

За словами політолога Ярослава Макітри, перші ознаки, що "Приват" і Банкова порозумілися, виникли після того, як США ввели санкції проти Коломойського.

"Не так давно Україна ввела низку санкцій щодо осіб, проти яких раніше було введено санкції у США. Але такі санкції чомусь не зачепили Коломойського. Це було дивно", - розповів він.

Політолог переконаний, що найближчим часом Коломойський не перейде в опозицію до ОПУ. Більше того, він вважає, що олігарх стає головною опорою влади.

"Коломойський багато в чому стає опорою Офісу президента. Монобільшості як такої немає. Голосування за низку законопроєктів відбуваються за підтримки депутатських груп, зокрема "За майбутнє". Медійна війна, яка розгорілася між Банковою і Ахметовим, підсилює Коломойського, який за допомогою своїх ЗМІ має можливість допомагати владі. Тому немає підстав думати, що у нього можуть виникнути проблеми з владою", - зазначив експерт.

Разом з тим, на думку політолога, істинне ставлення Офісу президента до Коломойського всі побачать, коли запрацює закон про статус олігархів.

"У травні наступного року вступить у дію антиолігархічний закон. Побачимо, чи опиниться Коломойський у Реєстрі олігархів. Тоді й стане зрозуміло, якими насправді є відносини між ним і владою", - додав експерт.

Зі свого боку, політолог Володимир Фесенко не вважає, що Коломойський зайняв якесь привілейоване становище. Мовляв, історія його взаємодії з владою доводить, що ставлення офісу Зеленського до нього може змінюватись.

"У "Слузі народу" була неформальна група, близько 20 депутатів, яку пов'язували з Коломойським. У 2020 році, коли ухвалювали "антиколомойський" закон, ця група голосувала проти. Потім одного з керівників цієї групи, Олександра Дубінського, виключили зі "СН", коли він спробував формувати всередині фракції центр опозиції. Інші представники цієї групи прийняли для себе рішення, з ким вони, і залишилися у фракції", - нагадав політолог.

Читайте також: Гроші Ахметова - дітям: Зеленський ініціює закон про "економічний паспорт"

При цьому Фесенко переконаний, що антиолігархічні ініціативи поширюватимуться однаково на всіх, оскільки влада зацікавлена, щоби на неї не впливав великий капітал.

"Коли Зеленський зіткнувся з тим, що з ним починають воювати і перекуповувати його депутатів, це й стало причиною, чому з'явилися антиолігархічні ініціативи. У президента є власні причини боротися з олігархами, оскільки він не хоче залежати від них. Також боротьби з олігархами вимагають наші міжнародні партнери, і не лише МВФ. На останньому саміті Україна-ЄС у підсумковому комюніке наголошується про необхідність зменшити вплив великого капіталу на українську політику", - зазначив політолог.

Як відомо, норми закону про статус олігархів передбачають зниження монопольних впливів. Не таємниця, що Коломойський володіє монополією у сфері нафтопереробки, у Дмитра Фірташа - монополія на ринку хімічних добрив, в Ахметова - на ринку теплової генерації і металургійної продукції. Що ж, через шість місяців, коли запрацює закон, побачимо, чи буде він застосовуватися однаково до всіх.