Так творили нову історію: щемливі кадри Революції Гідності

21 листопада - річниця початку української Революції Гідності. Наприкіці осені 2013-го стався ряд подій, який визначив вектор розвитку України на найближчі роки і дозволив громадянам об'єднатись, щоб відстояти свої цінності, право на свободу, на вибір і навіть на життя.

Новини.LIVE нагадає всі найважливіші дати Революції Гідності, а також із чого почався Євромайдан.

21 листопада - 24 листопада 2013

Початок Євромайдану - протести проти обмеження прав і свобод

Першими протестами, які згодом назвали Євромайданом, стало зібрання активістів та журналістів на столичному Майдані Незалежності 21 листопада 2013 року. Напередодні уряд Азарова призупинив підготовку до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Угоду. яка готувалася з 1998 року. Документ мали підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Після таємної зустрічі Путіна та Януковича у Сочі, українська влада відмовилась від підписання угоди.

Протестувальники зібрались на Майдані завдяки соцмережам. Великого резонансу набув пост журналіста Мустафи Найєма.

"Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів", - написав Найєм.

Тоді на Майдан Незалежності прийшли близько 1,5 тис. осіб.

Влада відреагувала на мирне зібрання забороною встановлювати намети, кіоски й навіси під час мітингів у центрі столиці. Окружний суд ухвалив таке рішення 21 листопада.

Натомість на наступний день - 22 листопада - на Майдані вже було близько 5 тисяч протестувальників. Тоді виникло гасло Євромайдану: "Україна - це Європа!" Акції під таким гаслом пройшли у Львові, Вінниці, Одесі, Миколаєві, Донецьку, Сумах, Харкові.

У наступні дні на Майдані збирались представники опозиції. Вимагали відставки уряду Азарова, звільнення з ув'язнення Юлії Тимошенко. Також політики закликали країни Заходу запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади.

За різними оцінками 24 листопада на Майдан прийшли від 60 до 150 тисяч чоловік.

29 листопада

Живий ланцюг за свободу, який об'єднав пів України

29 листопада українські студенти організували "живий євроланцюг" від столиці до кордону з Польшею. Безперервна вервиця людей протяглась між Києвом та Перемишлем. Студенти стояли, тримаючись за руки, так само. як у знаному "живому ланцюзі", що символізував Акт Злуки у січні 1990. 

Маршрут ланцюга 2013 розпочався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина цього маршруту становила 625 кілометрів. 

30 листопада

Розгін та побиття мітингувальників "Беркутом"

У ніч з 29 на 30 листопада 2013 року спецпідрозділ "Беркут" жорстоко розігнав протестувальників. У ту ніч на Майдан пригнали вантажівки із частинами ялинки, яку мали встановити до новорічних свят. Тоді ж протестувальників, яких було близько тисячі, оточили міліціонери. Людей жорстоко побили кийками - десятки людей отримали серйозні ушкодження. Постраждали здебільшого студенти.

На записах, які лишились із тої жахливої ночі - видно по-справжньому страшні кадри: людей, які падають на землю, продовжують бити кийками, а на фоні побиття - робітники монтують сумнозвісну ялинку.

В ніч на 30 листопада постраждали щонайменше 80 осіб. 35 людей міліціонери затримали, але згодом відпустили. Проти учасників мітингу відкрили кримінальні провадження - за статтями "спротив представникам влади" і "хуліганство". Силовиків не покарали.

Після жорстокого побиття студентів протести змінили характер - Євромайдан почав бути Революцією Гідності. Протестувальники вимагали відставки злочинної влади. Зазвучали гасла: "Ката на нари" і "Януковича на йолку".

1 грудня 2013

Велилюдний мітинг і зайняття КМДА

На наступний день після побиття студентів - на Майдані зібрались близько пів мільйона людей. Протестувальники пройшли колонною - з Михайлівської площі вулицею Володимирською до парку Шевченка, а звідти у бік Хрещатика до Майдану Незалежності. Міліція, яка блокувала підступи до головної площі столиці - відступила. 

1 грудня мітингувальники зайняли будівлю КМДА, та Будинок профспілок, де розташовувався Штаб національного опору.

На фото - балерина на пуантах у Штабі Революції, який розміщувався у КМДА

На сцені Майдану 1 грудня виступили європейські дипломати: віцепрезидент Європарламенту Яцек Протасевич, колишній глава Європарламенту Єжи Бузек та колишній глава польського уряду, лідер партії "Закон і справедливість" Ярослав Качинський.

Протестні акції розгорілись біля Адміністрації президента на Банковій. Будівлю штурмували, використовуючи ціпки, бруківку. Заслон "Беркуту" намагались протаранити трактором. "Беркут" тоді відбив штурм, застосувавши світлошумові гранати і сльозогінний газ. Потім бійці почали переслідувати нападників.  Під час акцій на Банковій зазнали травм понад 40 українських та іноземних журналістів, зокрема польський журналіст Павел Пененжек, оператор 5-го каналу Іван Наконечний, головний редактор сайту Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.

Протести на Банковій та Автомайдан

Близько п'ятої вечора на Банкову прийшли лідери опозиції - Віталій Кличко, Петро Порошенко, Олег Тягнибок. Вони намагались заспокоїти обидві сторони. Парламентська опозиція пізніше назвала нападників на міліцію провокаторами і заявила про свою непричетність до цього нападу, поклавши відповідальність на "штурмовиків-провокаторів" Дмитра Корчинського.

1 грудня розпочав свою діяльність і Автомайдан - співтовариство автомобілістів, які підтримували Євромайдан. Ввечері колона близько 300 автомобілів спробувала проїхати до президентської резиденції "Межигір'я". Дорогою в село Нові Петрівці їм перегородили шлях 4 автобуси спецпідрозділу "Беркут". Одним із активних учасників акції став нардеп Володимир Яворівський, він їздив в рядах Автомайдану на власному авто. 

Протестні акції почали охоплювати всю Україну. 

8 грудня

Марш мільйона, сотні Майдану і ленінопад

На фото з Майдану, які робили 8 грудня - не видно вільного місця, людьми заповнені також вулиці, які підходять до площі. Тоді близько 1 млн. українців зібрались на віче. 

Дівчата провели акцію "Не бий, кохай, захищай" - вони прикрашали щити силовиків квітами, закликаючи перейти на бік народу. 

Зі сцени виступали політичні й духовні діячі.  Було оголошено про намір блокувати урядові будівлі та встановлювати наметові містечка на вулицях урядового кварталу. Опозиція дала тодішньому президенту Януковичу 48 годин для виконання вимог Майдану. Згодом мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу. Там звели кілька блокпостів і барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної й Богомольця. 

Тоді ж на Майдані сформували 15 загонів цивільної самооборони, які назвали "сотнями".

Увечері 8 грудня активісти "Свободи" повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка біля Бессарабки в Києві. На постаменті встановили державний прапор України та червоно-чорний прапор ОУН-УПА.

11 грудня

До протестів долучились храми 

У ніч із 10 на 11 грудня 2013 року численні підрозділи внутрішніх військ і "Беркута" зробили першу спробу розігнати мирних протестувальників на Майдані у Києві. Тоді Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони.

Диякон Михайлівського собору Іван Сидор згодом згадував, що востаннє у дзвони били на сполох у 1240 - коли на Київ йшла орда. 

Боротьба велась за барикаду на Інститутській. Коли беркутівці її зруйнували - протистояння перемістилось на Європейську площу.

Майдан безперервно збирав людей - станом на п'яту ранку мітингувальників в центрі було вже близько 10 тисяч. Ближче до ранку "Беркут" намагався штурмувати Київраду. Протестувальники поливали їх  водою з пожежних брандспойтів. Силовики відступали. 

19 січня

Відкрите протистояння - коктейлі Молотова

Після підписання диктаторських законів Януковича від 16 січня - ситуація стала більш напруженою. 19 січня учасники народного віча рушили багатотисячною колоною до Верховної Ради. На Грушевського їх зустрів "Беркут". Сутички із силовиками тривали всю ніч. Мітингувальники закидали міліцію бруківкою, фаєрами, коктейлями Молотова. "Беркут" використовував проти демонстрантів шумові гранати та гумові кулі, а також водомет.Під час протистоянь спалили шість автобусів та вантажівок правоохоронців. 

19 січня постраждав фасад входу на стадіон "Динамо", згоріли каси стадіону, був пошкоджений пам'ятник Валерію Лобановському. 22 січня його загорнули у брезент. За повідомленнями столичних медиків, у період з 19 січня до ранку 21 січня за медичною допомогою звернулися 122 постраждалих, 50 із них були госпіталізовані.

Пізніше підрахували, що 19-20 січня на вул. Грушевського було поранено 1400 осіб.

22 січня

На Майдані загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський 

22 січня стало скорботною датою - на Майдані загинули перші активісти - вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. 

Сергія Нігояна застрелили близько 6 ранку, під час так званого "перемир'я" між сторонами. Поховали Героя 26 січня у рідній Березнуватівці. 

Михайло Жизневський загинув близько 9 ранку від кулі поблизу стадіону "Динамо". Його поховали 28 січня біля селища Стяг Праці, у Гомельському районі Білорусі.

Тоді ж під час протестів постраждав Роман Сеник, який був родом з селища Яворівського району, на Львівщині. Від важких поранень 25 січня він помер у лікарні. Поховали Героя у рідному селі Наконечне Друге.

22 січня в лісі під Києвом було знайдено тіло львів'янина Юрія Вербицького, якого викрали невідомі просто з лікарні. На тілі Юрія були сліди тортур. Поховали Героя у рідному Львові. На місці загибелі Юрія під Києвом є символічна могила.

Після розстрілів учасників Майдану та катувань Юрія Вербицького - керівництво США та представники Євросоюзу вперше заговорили про санкції проти тодішнього керівництва України.

23 і 24 січня

Протести охопили всю Україну 

23 і 24 січня протестні акції по всій Україні зібрали величезну кількість учасників. У Тернополі, Львові, Рівному, Івано-Франківську та Хмельницькому. Протестувальники захоплювали будівлі обласних державних адміністрацій. Деяких губернаторів змусили написати заяви про відставку. Однак, у Донецьку, Луганську та Харкові пройшли мітинги на підтримку влади.

Після невдалих перемовин між Януковичем і лідерами опозиції - в ніч з 23 на 24 січня - протестувальники зводять нові барикади в урядовому кварталі.

28 січня

Відставка Азарова та ліквідація антиукраїнських законів

28 січня прем'єр-міністр Микола Азаров подав у відставку. Верховна Рада провела засідання, на якому переважною більшістю голосів анулювала 9 з 12 "диктаторських законів".

18-20 лютого

Розстріли на Майдані - снайпер вбивав людей

Вранці 18 лютого депутати мали розглянути зміни до Конституції України. Колона протестувальників ранком рушила до Ради. Коли майданівці дізнались, що проєкт не зареєстрували - це викликало обурення протестантів. Зав'язалась жорстока сутичка з силовиками. 

Вдень 18 лютого силовики відтіснили протестувальників до Майдану, понад 20 людей було вбито з вогнепальної зброї.

Розстріли на Майдані, Небесна Сотня

На наступний день проти демонстрантів. які утримували свої позиції на Майдані, силовики застосували 3 водомети. На Майдан вивели БТРи. Близько 22 години запалав Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців та перебували поранені. Пожежу змогли загасити тільки 20 лютого вранці. За офіційними даними, там загинули дві людини, 41 врятовано. 

20-21 лютого стали одними із найбільш кривавих дат Майдану. Попри страшні втрати - 20 лютого майданівці змогли зайняти Український Дім, Жовтневий палац і відтіснити силовиків до урядового кварталу. Тоді на дахах будівель поблизу Майдану розташувались снайпери, які вели прицільний вогонь по людях. Загалом з 18 по 21 лютого на Майдані загинули понад 100 осіб. Всіх їх згодом назвуть "Небесною Сотнею".

З Героями прощались на Майдані під народну пісню лемків "Пливе кача...". З тих пір пісня асоцієються із пам'яттю про полеглих Героїв Небесної Сотні.

На честь Героїв перейменували частину вулиці Інститутської, де розстріляли протестувальників. Нині це - Алея Героїв Небесної Сотні.

21-23 лютого 2014

Перемога Майдану та втеча Януковича з поплічниками 

Революція Гідності перемогла. У ніч із 21 на 22 лютого Віктор Янукович із найближчим оточенням залишив країну. Сам президент та його оточення втекли до Росії.

Вранці 22 лютого тисячі активістів, журналістів та волонтерів приїхали до Межигір'я - у резиденції вже нікого не було. На записах камер було видно, як вночі з заміської резиденції виїхало кілька вантажівок. 

Цього ж дня Верховна Рада України, Адміністрація Президента, Кабмін та МВС перейшли під контроль та охорону Майдану. 23 лютого нардепи ухвалили постанову "Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України". Вибори призначили на 25 травня 2014 року.

Невдовзі окупант розпочав бойові дії на Сході України.

Кадри Майдану нагадують про доленосний, переламний момент української історії. Сотні людей загинули і продовжують гинуть за свободу й Гідність українців.
Україна - це Європа! Герої не вмирають!