Ця війна страшніша — історія 85-річної жінки, чий будинок знищила російська ракета

85-річну Галину Мисак знає вся Оболонь. Там вона продає квіти на одному й тому самому місці вже кілька десятків років.

Жінка розповіла власну історію журналісту hromadske.

Квіткарка Галина Мисак продає квіти в переході на Оболоні

85-річна жінка сидить з квітами у підземному переході біля виходу зі станції метро "Мінська". Зазвичай біля неї багато людей, а букети розкуповують за 15 хвилин. Також з продавчинею роблять селфі.

Проте у червні цього року постійні покупці помітили, що вона раптово зникла. Згодом її знайшли в обласній лікарні у Вишгороді з важкою травмою голови. 

З'ясувалося, що під час одної з найбільших атак Росії по Київщині 6 червня 2023 року уламки ракет повністю зруйнували три будинки в районі Старих Петрівців, серед яких був будинок Галини. 85-річна жінка була серед семи постраждалих внаслідок атаки.

Тоді кадри, на яких Галина Мисак з перебинтованою головою, публікували багато українських медіа.

"Вранці я встала поливати квіти, і вцілила ракета просто в хату, і загорілася хата. Я це все бачила і на мене думка прийшла, що мене цегла привалила. Розбило мені голову, я рачки вилазила", — розповіла жінка.

За її словами, це був вже другий приліт на територію її будинку.

Вперше це сталося у березні 2023 року — тоді залишки ракети впали біля гаража, повибивали вікна й двері на кухні. 

"Я така була задоволена, що в мене хата свячена, а ракета не подивилася ні на що. Одна моя душа осталася і все, і та ж побита", — поділилася пані Галина.

В обласній лікарні у Вишгороді зʼясувалося що кілька уламків черепа зайшли в мозок, тому необхідно робити трепанацію черепа. Та ніхто не міг спрогнозувати, чи буде жінка дієздатною, і чи взагалі виживе після цього. 

Як розповіла журналісту волонтерка Алла, яка познайомилася з пані Галиною за кілька місяців до катастрофи й купувала в неї квіти час від часу, після операції зʼясувалося, що зруйнований дім був не приватизований, тому його немає в реєстрі. Щоб отримати хоч якісь виплати, необхідно було зібрати всі документи про право власності на землю і будинок.

Саме Алла та інші волонтери запропонували жінці жити в найманій квартирі на Оболоні, доки не розв’яжеться питання з її новим постійним житлом.

Відомо, що оренду квартири сплачує один із волонтерів. У пані Галини є син, але з ним стосунки не склалися.

Тому допомога з проживання у найманій квартирі не дала їй залишитися на вулиці. А квіти, які привозять волонтери і які вона продає біля метро "Мінська" — підробіток до пенсії.

Історія життя Галини Мисак

Найперше, що 85-річна згадує — це загибель молодшого сина під колесами автомобіля. Схоже, що ця трагедія змінила все в житті Галини.

Жінка народилася на Полтавщині, а до Старих Петрівців переїхала у 1966 році. Там шукала роботу, щоб зрештою добудувати будинок, де мали жити їхні діти — старший син Микола від першого шлюбу Галини та молодший — Юрій. 

Вчителі у школі говорили, що Юрій завжди ходить із квітами, закладаючи зірвані десь дорогою суцвіття до портфеля, картузика чи букваря. 

"Він у мене навчився, а я — у нього. Побачив, що в мене ростуть квітки, і давай сам саджати, а йде в школу — нарве", — пригадує Галина.

2 жовтня 1986 року чоловік пані Галини їхав на підробіток на весілля, молодший син Юра попросився поїхати з ним, аби прикрашати автобус.

На дорозі їхав автомобіль, хлопчик зійшов на узбіччя, аби його пропустити, проте нетверезий водій збив Юрка. Від колес автомобіля дитина загинула на місці.

Саме після трагедії квіти стали невід'ємною частиною життя Галини. Вона почала їх вирощувати більше, аби носити на могилу сина. 

На могильному памʼятнику син зображений із букварем у руках. Оригінал цього портрета зберігався багато років у будинку в Старих Петрівцях, а коли уламки ракети знищили будинок — малюнок уцілів, постраждала тільки рама. Жінка вважає це дивом.