Хто з президентів змінював Конституцію України під себе і як її хочуть переписати після перемоги
Поділитися
Кучма змінив форму правління на парламентсько-президентську, а Янукович, навпаки, сконцентрував всю владу у своїх руках. Порошенко хотів запровадити особливий статус окремих районів Донбасу, але люди чинили опір. За часів Зеленського скасували депутатську недоторканність, а тепер його монобільшість працює над іншими змінами до Конституції, які планують голосувати після перемоги.
Коли причиною внесення змін до Конституції країни були ігри політичних еліт, а коли суспільні настрої — розповів Новини.LIVE представник Президента в Конституційному суді нардеп Федор Веніславський.
Якщо згадати основні зміни до Конституції за 30 років, що їм передувало? Як з позиції сьогодення можна оцінити вплив змін на українську державність?
У 2004 році зміна Конституції була зумовлена саме необхідністю певних компромісів між тогочасними політичними елітами у парламенті та Президентом. Форма правління була змінена з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську.
Це відбулося тому, оскільки Кучма зрозумів, що третього терміну не буде, і захотів звузити повноваження Президента. Тоді говорити про те, що це були якісь очікування суспільства, не варто. Це було рішення політичної еліти.
2010 рік — це взагалі приклад того, як можна за допомогою жорсткої вертикалі влади і достатньо потужного тиску на Конституційний Суд визнати неконституційною частину Основного Закону. Янукович змінює форму правління на президентсько-парламентську.
З точки зору механізмів, то це був виключно політичний тиск на КСУ і результат необхідності посилення саме президентської влади. Не було підстав говорити, що це було обумовлено суспільними настроями.
У 2014-му влада Порошенка повернула редакцію Конституції 2004 року. Достатньо сумнівні зміни, оскільки простою більшістю парламенту повернули текст, який мав пройти достатньо складну процедуру. Але коли ми говоримо про політичні обставини і політичну складову процесу, то саме такий крок у 2014 році сприяв стабілізації політичного життя.
Можна сказати, що це було однією із важливих складових збереження української державності на той час. Якби тодішня ВРУ не вдалася до екстраординарних дій, то, може, ми б мали сумніші наслідки для державності України.
У 2015 році, як і зараз, суспільство було не готове торгувати частиною України та державним суверенітетом. Зміни, які пропонував Порошенко, були зумовлені Мінськими угодами, де одним із пунктів була широка децентралізація з особливим статусом деяких районів Луганської та Донецької областей.
І хоча не було в Конституції конкретних механізмів, але сама згадка про особливості правового статусу окремих районів спричинила суспільний спротив, і люди піднялися наперекір намірам змінити Конституцію в угоду рф.
У 2019 році ми скасували депутатську недоторканність. Я приписую ці зміни виключно Президенту Зеленському і нашій монобільшості. Вдалося його проголосувати саме тому, що готувався за часів Порошенка, і ми акцентували на цьому увагу.
Наша політична сила і Президент Зеленський скористалися певною політичною ситуацією, заручниками якої стали Порошенко і його політсила. Вони не могли не проголосувати, бо це було б кінцем їхньої команди в очах суспільства. Виник ідеальний збіг інтересів й обставин.
Читайте також:10 цікавих фактів про Конституцію, про які ви забули або ніколи не знали
Часто законотворці розробляють законопроєкти, які суперечать Конституції. Чому? Невже вони не орієнтуються в Основному Законі?
Цьому є різні причини. З одного боку, хочуть отримати хайп, аби бути в центрі суспільної уваги. Коли йдеться про законодавчі ініціативи, які суперечать Конституції України, то вони не мають шансів на ухвалення. Є певні маніпуляції деяких політичних сил, як це ми бачили з ухваленням закону про відкриття ринку землі, про оборонно-промисловий комплекс, про ринок газу.
Загалом у цьому питанні треба розмежовувати політичну боротьбу опонентів і дійсно неконституційні законопроєкти, які теж є. От є дискусії запровадити смертну кару. Ну, очевидно, закон буде неконституційний. Хоча я б зараз запровадив його для тих, хто під час війни паразитує або будує корупційні схеми на оборонних закупівлях.
Які зміни Конституції очікують нас після перемоги?
Зміна очевидна — про антикорупційну систему органів. Щоб забезпечити незалежність цього органу, іншої моделі, окрім спільного призначення Верховною Радою і Президентом, не може бути.
Я думаю, що народ підтримує скорочення кількості народних депутатів України. Коли ми запроваджували Конституцію, було 52 млн громадян, а тепер їх менше, і кількість депутатів має бути переглянута. Логічно зменшити їх до 300 осіб.
Висуваються ідеї про скорочення кількості суддів КСУ з 18 до 12. Необхідно буде розглядати і питання з більш тверезим і системним підходом до конституційного регулювання прав свободи людини і громадянина.
Я думаю, що після війни не виключено, що доведеться комплексно переглядати Конституцію.
Українське суспільство дуже швидко проходить той шлях становлення, який мав тривати десятиліттями. Після завершення війни ми матиме чітке розуміння, чого хочуть українці.
Читайте Новини.LIVE!
