Суд задовольнив скарги ПриватБанку "антиколомойським" законом у справі "Реватіс"
Поділитися
Північний апеляційний господарський суд частково задовольнив скарги НБУ, Кабміну та Мінфін, а також повністю ПриватБанку на рішення суду першої інстанції, яким було задоволено позов у справі "Реватіс". Провадження закрито на підставі так званого "антиколомойського" закону №590. Договори про придбання акцій та про продаж акцій банку державі залишаються чинними.
Про це повідомляє PrivatBank_insider.
Позов у справі "Реватіс"
ПриватБанк наголошує, що вітає ухвалення законного та обґрунтованого рішення у цій справі із суворим дотриманням судом приписів закону.
"Справа за позовом ТОВ "Реватіс" була єдиною, де суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача та відмовився застосувати прямі приписи Закону № 590", — йдеться у повідомленні.
У 2021 році суддя господарського суду Києва Вікторія Джарти задовольнила позов ТОВ "Реватіс" до ПриватБанку та Мінфіну, за участі третіх осіб — ФГВФО, НБУ та КМУ. Вона визнала недійсними договори придбання та купівлі-продажу акцій ПриватБанку всупереч нормам Закону №590 та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вони встановлюють заборону витребування акцій ПриватБанку, проданих державі, що унеможливлює застосування наслідків недійсності таких правочинів.
"Розгляд цієї справи був зупинений до розгляду справи за позовом Олександра Дубілета. Велика Палата Верховного Cуду постановою від 15 лютого 2023 року остаточно закрила провадження у справі за позовом Олександра Дубілета, встановивши обов’язковість застосування у справах, провадження у яких не завершилося ухваленням остаточного рішення, норм так званого "антиколомойського" закону №590-ІХ", — йдеться у повідомленні.
Про що йдеться у рішеннях
У рішенні Вищого антикорупційного суду йдеться, що ТОВ "Реватіс" є одним із елементів схеми колишнього власника банку з легалізації понад 446 млн грн. Гроші були отримані внаслідок розтрати у ПриватБанку в межах витрат за операціями з власними облігаціями в період з 2011 року до 2016 року.
За версією слідства, Коломойський створив організовану групу у період 26 січня — 16 березня 2015 року. Її члени розробили план злочинної діяльності, спрямований на заволодіння грошовими коштами ПриватБанку в особливо великих розмірах з корисливою метою. Йдеться про фінансування кіпрської компанії нерезидента DROVALE LIMITED та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПриватБанку на 2015-2017 роки в частині збільшення статутного капіталу Банку за рахунок акціонерів у червні 2015 року на суму 2 300 000 000 грн.
Тоді були підроблені документи минулими датами, щоб ПриватБанк був зобов'язаний виплатити гроші компанії. Фігуранти оформили це як викуп цінних паперів.
Слідство встановило, що внаслідок цієї операції підозрювані заволоділи сумою у 9 254 807 000 гривень.
"Частину із цих коштів — 499 млн 761 тис. гривень — перерахували у три черги на рахунки юридичних осіб під виглядом купівлі-продажу цінних паперів. Спочатку із рахунків DROVALE на рахунки ТОВ "Реватіс", ТОВ "ІК "Бізнес-Інвест", ТОВ "Сонго", потім із рахунків ТОВ "Реватіс" та ТОВ "ІК "Бізнес-Інвест" на рахунок ТОВ "Меріста", а також із рахунків ТОВ "Сонго" на рахунок ТОВ "Вітязь". В останню чергу перерахували кошти із рахунків ТОВ "Меріста" та ТОВ "Вітязь" на рахунок Коломойського", — йдеться у повідомленні.
Після цього Коломойський використав гроші у сумі 446 038 920 грн для внесення до статутного капіталу ПриватБанку та збільшення власної частки у ньому та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення на 2015-2017 роки в частині збільшення статутного капіталу банку за рахунок акціонерів у червні 2015 року на суму 2 300 000 000 грн.
Нагадаємо, клієнти українських банків почали скаржитися на блокування рахунків через операції з купівлі-продажу криптовалют. Відомо про кілька подібних випадків у державній фінустанові "ПриватБанк" та Monobank.
Читайте Новини.LIVE!
