Закон розв'яже руки "хайпожерам": чому не вдасться карати за зйомку наслідків обстрілів
Поділитися
Інститут масової інформації оприлюднив аналіз законопроєкту, який пропонує ввести кримінальну відповідальність за оприлюднення фото, відео чи іншої інформації про результати обстрілів російських окупантів. Зазначається, що з такої заборони найбільше скористаються анонімні Telegram-канали, які не дотримуються домовленості між владою і журналістами.
Про це йдеться в аналізі законопроєкту, який публікує Інститут масової інформації.
Деталі
Аналітики стверджують, що законопроєкт передбачає криміналізацію поширення інформації не про будь-які місця завданих росіянами ударів, а про ураження "об’єктів критичної інфраструктури або будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ чи організацій" у випадку, якщо таку інформацію не поширювали у відкритому доступі державні органи.
В Інституті масової інформації додали, що на відміну від спільної заяви влади та Медіаруху від 27 квітня цього року, законопроєкт не містить часового мораторію на поширення інформації про місця ударів (3 і 12 годин), після якого вона все ж стає відкритою.
"Отже, навіть за поширення таких даних через день, місяць чи тиждень наставатиме відповідальність. Хоча з плином часу ймовірність дізнатися про точне місце удару для ворога зростатиме завдяки збору інформації іншими методами", — зазначають аналітики.
З такої заборони найбільше скористаються анонімні Telegram-канали, які не дотримуються домовленості між владою і журналістами і, задовольняючи людську цікавість "а куди ж там сьогодні прилетіло", заробляють собі популярність.
"Депутати мають усвідомити, що своїм продуктом законотворчості вони підводять під кримінальну відповідальність саме професійних журналістів, а не анонімні телеги", — стверджують дослідники.
Крім того, щоб притягти до відповідальності за такий потенційний склад злочину, правоохоронцям потрібно буде ідентифікувати тих, хто розмістив цей контент у мережі. Це практично неможливо у випадку з анонімними Telegram-каналами чи пересічними користувачами соцмереж. Натомість правоохоронцям буде значно легше визначити порушників, якщо відповідний контент поширять медіа, адже редактори, працівники та власники медіа зазвичай є відомими.
"Отже, завдяки непродуманій ініціативі депутатів нас може чекати ситуація, коли традиційні медіа взагалі припинять поширювати фото й відео про війну. Адже законопроєкт просто скасовує роботу професійних журналістів, яка полягає в зборі, обробленні й поширенні інформації. Закликати журналістів використовувати фото пресслужб – це розписуватися в повній неповазі до журналістської професії", — додають дослідники.
Зазначається, що застосування цього закону призведе лише до збільшення популярності анонімних Telegram-каналів, частина з яких можуть адмініструватися зокрема з росії — коштом традиційних медіа. Адже в анонімних Telegram-каналах цей контент залишиться і стане ще популярнішим.
"Хто від цього всього виграє – питання риторичне. Точно не Україна. Тому що, коли падає вплив незалежних професійних медіа, й зокрема традиційної журналістики, зростає хаос і недовіра", — зазначили в Інституті масової інформації.
Нагадаємо, служба безпеки України викрила агентурну мережу ФСБ. Шпигуни передавали противнику дані про столичні ТЕЦ для зриву опалювального сезону.
Також ми писали, що на Вінниччині Служба безпеки України затримала чотирьох мешканців. Вони знімали та пересилали відео з "прильотами" дронів-камікадзе.
Читайте Новини.LIVE!
